VII Науково-практична конференція ВІТІ ДУТ

Горбенко В.І  (ВІТІ ДУТ)

Картавих В.Ю. (ГУЗІС ГШ ЗСУ)

Фесьоха В.В. (ВІТІ ДУТ)

Вовкогон О.О. (ВІТІ ДУТ)

МЕТОД АНАЛІЗУ БАЗИ ІНФОРМАЦІЇ УПРАВЛІННЯ МЕРЕЖЕВОГО ЕЛЕМЕНТУ НА ОСНОВІ ПЕРЕБОРУ MIB-ФАЙЛІВ

В результаті застосування військ зв’язку при проведенні навчань «Весіння злива - 2014» та в Антитерористичній операції на сході України значно збільшилося застосування сучасного обладнання в мобільному компоненті системи зв’язку Збройних Сил України. На теперішній час активно застосовуються сервіс VoIP телефонії, для організації відкритого та засекреченого телефонного зв’язку, сервіс передачі електронної пошти та картографічної інформації.

Однак обмеження фінансування і загрози знищення телекомунікаційного обладнання на вузлах зв’язку пунктів управління усіх ланок управління привів до застосування різнорідного обладнання переважно азіатських виробників. Перевагою зазначеного обладнання є нижча ціна, в порівнянні з світовими брендами телекомунікаційного обладнанням. З іншого боку одним з недоліків застосування зазначеного обладнання є відсутність підтримки пропріоритарних протоколів дистанційного управління світових лідерів виробництва телекомунікаційного обладнання, що унеможливлює використання розповсюджених систем управління комерційного типу.

Виходячи з зазначеного актуальною залишається задача застосування протоколу дистанційного управління SNMP для управління інформаційно-телекомунікаційної мережею, яка складається з різноманітного телекомунікаційного обладнання. В попередніх дослідженнях зазначалося, що управління мережею складається з етапу моніторингу окремих мережевих елементів, етапів виявлення та усунення несправностей в мережі. При проектуванні підсистеми моніторингу мережевого елементу за допомогою протоколу SNMP одна з задач, яку треба вирішити це задача визначення множини параметрів, за якими здійснюється моніторинг кожного мережевого елементу.

Множина параметрів, за якими здійснюється моніторинг окремого мережевого елементу в сукупності з інформацією про порядок доступу до них та рекомендаціями, щодо періоду їх моніторингу складає інформаційну модель моніторингу мережевого елементу.

Основним джерелом інформації при побудові інформаційної моделі моніторингу є множина МІB-файлів, які описують базу інформації управління і постачаються виробником мережевого елементу. Аналіз зазначених файлів дозволяє представити в чітко структурованому вигляді множину доступних параметрів.

В доповіді розкривається метод аналізу MIB-файлів, який заснований на використанні міжнародних стандартів про будову MIB-файлів та теорії графів. Результатом застосування методу є дерево параметрів, які доступні для моніторингу по протоколу SNMP.

Зазначений метод є першим етапом побудови інформаційної моделі моніторингу мережевого елементу та складається з двох етапів. Перший – етап виявлення залежностей між MIB-файлами, який базується на аналізі описової частини файлу і дозволяє сформувати граф файлових залежностей. На основі графу файлових залежностей будується дерево доступних для моніторингу параметрів.

Таким чином можна зробити такі висновки: по-перше при проектуванні підсистеми моніторингу необхідно побудувати інформаційну модель кожного мережевого елементу інформаційно-телекомунікаційної мережі, по-друге основним джерелом інформації при побудові інформаційної моделі моніторингу є MIB-файли, будова яких чітко визначається міжнародними стандартами, по-третє на першому етапі побудови інформаційної моделі застосовується метод аналізу бази інформації управління на основі перебору MIB-файлів мережевого елементу, по-четверте  метод складається з двох етапів і результатом його застосування є дерево доступних для моніторингу параметрів.

VII Науково-практична конференція ВІТІ ДУТ

 Плуговий Ю.А. (ГУЗІС ГШ ЗСУ) 

Картавих В.Ю. (ГУЗІС ГШ ЗСУ) 

Драглюк О.В. (ВІТІ ДУТ)

ДЕКОМПОЗИЦІЯ МНОЖИНИ ТОПОГРАФІЧНИХ СИМВОЛІВ В ГЕОІНФОРМАЦІЙНІЙ СИСТЕМІ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Аналіз досвіду застосування військ зв’язку Збройних Сил України в військових навчаннях «Весіння злива – 2014» та антитерористичній операції на сході України дозволяє визначити актуальною задачу обміну бойовою обстановкою в інформаційно-телекомунікаційній мережі Збройних Сил України, шляхом передачі картографічної інформації між пунктами управління різних ланок.

Сучасні геоінформаційні системи надають широкий спектр можливостей по обміну та обробці картографічних даними по інформаційно-телекомунікаційним мережам заснованим на множині протоколів TCP/IP. Лідерами геоінформаціних систем є Quantum GIS, ArcGIS, GRASS GIS.

Однак зазначені системи не містять модулів, які підтримують топографічні символи, які застосовуються при оформлення робочих карт командирів підрозділів Збройних Сил України. Застосування геоінформаційнх систем військового призначення унеможливлюється невідповідністю символів прийнятих в країнах-членах блоку НАТО та в Збройних Силах України.

З зазначеного випливає актуальність задачі по аналізу множини топографічних символів, які застосовуються в Збройних Силах України.

Аналіз керівних документів, які визначають порядок оформлення робочих карт командирів підрозділів дозволяє визначити множину зазначених топографічних символів. Подальший аналіз слід здійснювати шляхом декомпозиції множини символів та отримання їх чіткої класифікації.

В результаті декомпозиції множина топографічних символів поділяється на підмножини. В доповіді декомпозиція проводиться по:

виду інформації, яку відображає символ, що поділяю множину символів на підмножину загальних символів та підмножину символів військового призначення;

геометричному виду символу, що поділяє множину символів на крапки, лінії, та площини;

впливу на символ зміни масштабу карти, що поділяє символи на символи залежні від масштабу та на символи незалежні від масштабу;

В свою чергу символи військового призначення поділяються по родам та видам військ в яких вони застосовуються. В окремі підмножини виділяються:

загальновійськові символи;

символи сухопутних військ;

символи повітряних сил;

символи військово-морських сил;

символи військ зв’язку;

та інші.

Крім того в доповіді визначаються атрибути символів, які характерні для кожного рівня декомпозиції. Це закладає основні засади для створення ієрархічної бібліотеки класів цифрових топографічних символів, яка дозволить включити топографічні символи, що застосовуються при розробці робочих карт в геоінформаційну систему Збройних Сил України та забезпечити гнучкість системи у відношенні додавання нових символів.

Таким чином можна зробити висновки, що обробка та передача картографічної інформації по інформаційно-телекомунікаційній мережі Збройних Сил України є актуальною задачею, прийняті в Збройних Силах України топографічні символи недоступні в провідних геоінформаційних системах загального та військового призначення, декомпозиція множини топографічних символів виділяє чітку класифікацію символів по ряду параметрів, результати декомпозиції є основою для створення бібліотеки класів цифрових топографічних символів Збройних Сил України.

Тези VI науково-практична конференція ВІТІ НТУУ "КПІ"

к.т.н Горбенко В.І. (ВІТІ НТУУ „КПІ”)
Картавих В.Ю. (ВІТІ НТУУ „КПІ”)

МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТРІВ МЕРЕЖЕВОГО ТРАФІКУ ПІДСИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ ІНФОРМАЦІЙНОЇ МЕРЕЖІ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ НА ОСНОВІ ТЕОРІЇ ФРАКТАЛІВ

Сучасні тенденції розвитку інформаційних мереж спрямовані на застосування протоколів з комутацією пакетів і витиснення застарілих технологій комутації каналів. Ці тенденції забезпечують розвиток сучасних інформаційних технологій, таких як передача голосу через IP протокол (VoiceOverIP), реалізація трансляції телебачення через інтернет (IP TV) та багатопротокольна комутація за мітками (MultiProtocol Label Switchig MPLS). Ці тенденції актуальні й для інформаційних мереж спеціального призначення (ІМСП), в яких активно застосовуються протоколи передачі даних з комутацією пакетів стеку протоколів TCP/IP. Для здійснення управління мережевим обладнанням у TCP/IP застосовується протокол SNMP. Виробники телекомунікаційного обладнання і розробники операційних систем активно підтримують даний протокол різних версій, який став стандартом дефакто управління мережами. Таким чином, перспективою розвитку ІМСП є багатопротокольна мережа з комутацією пакетів на базі стеку протоколів TCP/IP, управління якою здійснюється за допомогою програмного комплексу, що застосовує SNMP протокол для моніторингу мережевих елементів і дистанційного управління ними. Даний протокол підтримує два режими роботи. Перший реалізує метод регулярного збору інформації про стан об’єкта. Другий інформує підсистему моніторингу про встановлення параметрів у відповідні значення, зазделегідь визначені адміністратором мережі. При застосуванні протоколу SNMP для передачі службової інформації використовуються телекомунікаційні можливості самої ІМСП. При цьому мережевий елемент може виступати як менеджер підсистеми моніторингу і здійснювати контроль за працездатністю мережі безпосередньо, наприклад з використанням технології IP SLA світового виробника комутаційного обладнання CISCO. Виходячи з вище наведеного, актуальною є задача визначення параметрів мережевого трафіку, що буде генеруватися підсистемою моніторингу, під час її стаціонарного режиму роботи. Сучасні дослідження в напрямках моделювання мережевого трафіку мереж з комутацією пакетів спрямовані на застосування теорії фракталів для розрахунку параметрів, що характеризують трафік. У них доведена неможливість застосування класичних методів теорії телетрафіку при моделюванні мереж із комутацією пакетів, обгрунтована самоподібність трафіку в цих мережах та запропоновані методи визначення параметрів. Ці методи призначені для розрахунку характеристик сумарного трафіку ІМСП – складні та потребують велокого обчислювального ресурсу для своєї реалізації.. У доповіді пропонується метод визначення параметрів мережевого трафіку підсистеми моніторингу ІМСП на основі теорії фракталів. В основу методу покладена модель самоподібного трафіку, яка дозволяє розрахувати параметри трафіку підсистеми моніторингу. Відмінністю методу є декомпозиція загального трафіку ІМСП на дві складові: трафік програмно-технічних комплексів ІМСП та трафік підсистеми моніторингу. Це дає змогу визначити основні параметри трафіку підсистеми моніторингу, а саме об’єм службового трафіку, його інтенсивність, час затримки тощо. Урахування корисного трафіку при визначенні параметрів підсистеми моніторингу дозволяє створити алгоритми динамічного переконфігурування підсистеми моніторингу в залежності, від потреб кінцевих користувачів, що зменшить вплив підсистеми моніторингу на виконання основних завдань ІМСП. У доповіді робляться висновки того, що застосування теорії фракталів дозволяє побудувати адекватну модель трафіку, яка генерується підсистемою моніторингу, врахувати завантаження мережі корисним трафіком і його вплив на роботу підсистеми моніторингу. Існування адекватної моделі мережевого трафіку підсистеми моніторингу дозволить проводити теоретичні розрахунки завантаження мережі підсистемою моніторингу без експериментів.

Тези п’ятої науково-технічної конференції Військового інституту телекомунікацій та інформатизації НТУУ "КПІ" 2010

автори:
к.т.н. Горбенко В.І. (ВІТІ НТУУ „КПІ”)
Картавих В.Ю. (ВІТІ НТУУ „КПІ”)

ПРОЦЕДУРИ КОНТРОЛЮ І УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНИМИ МЕРЕЖАМИ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

На сучасному етапі розвитку інформаційних технологій широкого застосування набрали інформаційні мережі.
Управління інформаційною мережею – це виконання функцій контролю, планування, виділення, впровадження, координування та моніторингу ресурсів мережі.
Міжнародна організація по стандартизації ITU в стандарті M.3400 описала FCAPS модель, в якій зображені ключові функції адміністрування і управління мережами:
керування відмовами – виявлення, визначення й усунення наслідків збоїв і відмов у роботі мережі;
керування конфігурацією – полягає в конфігуруванні компонентів мережі, включаючи їх місце розташування, мережні адреси й ідентифікатори, керування параметрами мережних операційних систем, підтримка схеми мережі;
облік роботи мережі включає реєстрацію й керування ресурсами та обладнанням, що використовуються. Ця функція оперує такими поняттями – час використання й плата за ресурси;
керування продуктивністю служить для збору і надання статистики роботи мережі в реальному часі, мінімізації моментів перевантаження і вузьких місць мережі, виявлення складних тенденцій і планування ресурсів для майбутніх потреб ;
керування безпекою містить у собі контроль доступу, збереження цілісності даних і протоколювання подій. Функція містить процедури аутентифікації, перевірки привілеїв, підтримки ключів шифрування, керування повноваженнями. До цієї ж групи можна віднести важливі механізми надання та зберігання паролів, управління зовнішнім доступом, з’єднання з іншими мережами.
Функції реалізовані певним набором процедур.
У доповіді проведено аналіз та зроблено висновок, що на даному етапі розвитку інформаційної мережі ЗСУ в її склад відсутня жодна автоматизована підсистема контролю і управління мережею. Управління мережею здійснюється в ручному режимі, що викликає вплив людського фактора на саму мережу і призводить до приховування реального стану мережі від керівних органів. Були окремі спроби вбудувати підсистему контролю та управління в мережі, однак ці намагання не привели до бажаного результату з причин відсутності процедур контролю і управління інформаційною мережею.
На процедури контролю і управління в мережі ЗСУ накладаються додаткові вимоги. Так, наприклад, в сучасному стані економіки країни та недостатності коштів затрати на реалізацію цих процедур повинні бути мінімізовані. Цей факт аргументує застосування процедур контролю і управління з відкритим кодом. Ще одним аргументом за цей вид процедур є те, що жодна реалізація процедур не може задовольнити в повному обсязі вимоги інформаційних мереж спеціального призначення.
Таким чином нами проаналізовані розробки в сфері контролю і управління інформаційними мережами на основі програмних комплексів Zabbix, Nagios, Zennos і запропоновані механізми удосконалення рішень систем моніторингу і управління на базі процедур контролю і управління інформаційних мереж спеціального призначення.