VII Науково-практична конференція ВІТІ ДУТ

Горбенко В.І  (ВІТІ ДУТ)

Картавих В.Ю. (ГУЗІС ГШ ЗСУ)

Фесьоха В.В. (ВІТІ ДУТ)

Вовкогон О.О. (ВІТІ ДУТ)

МЕТОД АНАЛІЗУ БАЗИ ІНФОРМАЦІЇ УПРАВЛІННЯ МЕРЕЖЕВОГО ЕЛЕМЕНТУ НА ОСНОВІ ПЕРЕБОРУ MIB-ФАЙЛІВ

В результаті застосування військ зв’язку при проведенні навчань «Весіння злива - 2014» та в Антитерористичній операції на сході України значно збільшилося застосування сучасного обладнання в мобільному компоненті системи зв’язку Збройних Сил України. На теперішній час активно застосовуються сервіс VoIP телефонії, для організації відкритого та засекреченого телефонного зв’язку, сервіс передачі електронної пошти та картографічної інформації.

Однак обмеження фінансування і загрози знищення телекомунікаційного обладнання на вузлах зв’язку пунктів управління усіх ланок управління привів до застосування різнорідного обладнання переважно азіатських виробників. Перевагою зазначеного обладнання є нижча ціна, в порівнянні з світовими брендами телекомунікаційного обладнанням. З іншого боку одним з недоліків застосування зазначеного обладнання є відсутність підтримки пропріоритарних протоколів дистанційного управління світових лідерів виробництва телекомунікаційного обладнання, що унеможливлює використання розповсюджених систем управління комерційного типу.

Виходячи з зазначеного актуальною залишається задача застосування протоколу дистанційного управління SNMP для управління інформаційно-телекомунікаційної мережею, яка складається з різноманітного телекомунікаційного обладнання. В попередніх дослідженнях зазначалося, що управління мережею складається з етапу моніторингу окремих мережевих елементів, етапів виявлення та усунення несправностей в мережі. При проектуванні підсистеми моніторингу мережевого елементу за допомогою протоколу SNMP одна з задач, яку треба вирішити це задача визначення множини параметрів, за якими здійснюється моніторинг кожного мережевого елементу.

Множина параметрів, за якими здійснюється моніторинг окремого мережевого елементу в сукупності з інформацією про порядок доступу до них та рекомендаціями, щодо періоду їх моніторингу складає інформаційну модель моніторингу мережевого елементу.

Основним джерелом інформації при побудові інформаційної моделі моніторингу є множина МІB-файлів, які описують базу інформації управління і постачаються виробником мережевого елементу. Аналіз зазначених файлів дозволяє представити в чітко структурованому вигляді множину доступних параметрів.

В доповіді розкривається метод аналізу MIB-файлів, який заснований на використанні міжнародних стандартів про будову MIB-файлів та теорії графів. Результатом застосування методу є дерево параметрів, які доступні для моніторингу по протоколу SNMP.

Зазначений метод є першим етапом побудови інформаційної моделі моніторингу мережевого елементу та складається з двох етапів. Перший – етап виявлення залежностей між MIB-файлами, який базується на аналізі описової частини файлу і дозволяє сформувати граф файлових залежностей. На основі графу файлових залежностей будується дерево доступних для моніторингу параметрів.

Таким чином можна зробити такі висновки: по-перше при проектуванні підсистеми моніторингу необхідно побудувати інформаційну модель кожного мережевого елементу інформаційно-телекомунікаційної мережі, по-друге основним джерелом інформації при побудові інформаційної моделі моніторингу є MIB-файли, будова яких чітко визначається міжнародними стандартами, по-третє на першому етапі побудови інформаційної моделі застосовується метод аналізу бази інформації управління на основі перебору MIB-файлів мережевого елементу, по-четверте  метод складається з двох етапів і результатом його застосування є дерево доступних для моніторингу параметрів.

VII Науково-практична конференція ВІТІ ДУТ

 Плуговий Ю.А. (ГУЗІС ГШ ЗСУ) 

Картавих В.Ю. (ГУЗІС ГШ ЗСУ) 

Драглюк О.В. (ВІТІ ДУТ)

ДЕКОМПОЗИЦІЯ МНОЖИНИ ТОПОГРАФІЧНИХ СИМВОЛІВ В ГЕОІНФОРМАЦІЙНІЙ СИСТЕМІ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Аналіз досвіду застосування військ зв’язку Збройних Сил України в військових навчаннях «Весіння злива – 2014» та антитерористичній операції на сході України дозволяє визначити актуальною задачу обміну бойовою обстановкою в інформаційно-телекомунікаційній мережі Збройних Сил України, шляхом передачі картографічної інформації між пунктами управління різних ланок.

Сучасні геоінформаційні системи надають широкий спектр можливостей по обміну та обробці картографічних даними по інформаційно-телекомунікаційним мережам заснованим на множині протоколів TCP/IP. Лідерами геоінформаціних систем є Quantum GIS, ArcGIS, GRASS GIS.

Однак зазначені системи не містять модулів, які підтримують топографічні символи, які застосовуються при оформлення робочих карт командирів підрозділів Збройних Сил України. Застосування геоінформаційнх систем військового призначення унеможливлюється невідповідністю символів прийнятих в країнах-членах блоку НАТО та в Збройних Силах України.

З зазначеного випливає актуальність задачі по аналізу множини топографічних символів, які застосовуються в Збройних Силах України.

Аналіз керівних документів, які визначають порядок оформлення робочих карт командирів підрозділів дозволяє визначити множину зазначених топографічних символів. Подальший аналіз слід здійснювати шляхом декомпозиції множини символів та отримання їх чіткої класифікації.

В результаті декомпозиції множина топографічних символів поділяється на підмножини. В доповіді декомпозиція проводиться по:

виду інформації, яку відображає символ, що поділяю множину символів на підмножину загальних символів та підмножину символів військового призначення;

геометричному виду символу, що поділяє множину символів на крапки, лінії, та площини;

впливу на символ зміни масштабу карти, що поділяє символи на символи залежні від масштабу та на символи незалежні від масштабу;

В свою чергу символи військового призначення поділяються по родам та видам військ в яких вони застосовуються. В окремі підмножини виділяються:

загальновійськові символи;

символи сухопутних військ;

символи повітряних сил;

символи військово-морських сил;

символи військ зв’язку;

та інші.

Крім того в доповіді визначаються атрибути символів, які характерні для кожного рівня декомпозиції. Це закладає основні засади для створення ієрархічної бібліотеки класів цифрових топографічних символів, яка дозволить включити топографічні символи, що застосовуються при розробці робочих карт в геоінформаційну систему Збройних Сил України та забезпечити гнучкість системи у відношенні додавання нових символів.

Таким чином можна зробити висновки, що обробка та передача картографічної інформації по інформаційно-телекомунікаційній мережі Збройних Сил України є актуальною задачею, прийняті в Збройних Силах України топографічні символи недоступні в провідних геоінформаційних системах загального та військового призначення, декомпозиція множини топографічних символів виділяє чітку класифікацію символів по ряду параметрів, результати декомпозиції є основою для створення бібліотеки класів цифрових топографічних символів Збройних Сил України.